вівторок, 1 жовтня 2013 р.

Що є проблемою і як її вирішити?

        DC-Blogs
         
Діана Гарбань
        Чи не здається вам, що ми зависли в маргінальній провінції, яка тягнеться вже кілька століть? А чому ми взагалі стали провінцією із недолугими людьми, які топчуться навколо однієї точки в замкненому крузі? Та, мабуть, ви вже й самі здогадались. Вічна колізія двох держав, двох ментальностей, двох культур, та й, зрештою, не тільки двох. Тільки імперіалістична ментальність нашого «побратима» занадто сильно затягла нас в родинні стосунки. Безліч істориків, науковців, дослідників і всіх розумних людей ведуть дискусії про те, які проблеми нас оточують, що заважає нашій еволюції як держави і цілісного суспільства. 
Юрій Шевельов у своїх працях зазначає, що головні вороги для України -Москва, кочубеївщина і провінціалізм. Ці питання є так би мовити абстрагованими і включають в себе низку інших понять. Проблеми залишаються актуальними й сьогодні, поки ми не зрозуміємо їх і не активізуємо свої сили для їх вирішення. Річ у тім, що ми звикли до всіх канонів, які навязала нам Москва. Ми самі дозволили так вчинити і тепер пожинаємо врожай, який складається із комплексів неповноцінного громадянина-патріота, спотвореної історії, псевдоособливої культури (себто шоу-бізнес, який процвітає, не дозволяючи неформату і чомусь справді вартісному вийти в люди) нерозвинутої економіки і т.д. Поки в народі побутуватиме думка «моя хата  скраю, я нічого не знаю», «в мене має бути краща машина, ніж у сусіда» тощо, доти в нас процвітатиме фарисейство, кочубейство й інші види українофобства. Найгірше - те, що ареною для проведення махінацій був і залишається народ. Тому, мабуть, вже в наших генах закладений провінціалізм, і те, що в нас живе ксенофобія до свободи й вільнодумства, навіть у незалежній Україні. Але так не повинно бути. Ми маємо шукати шляхи для відновлення єдності не тільки географічної, а й інтелектуальної й культурної. Ніхто ж за нас це не зробить, а тим паче не подасть у готовому вигляді. Як показував неодноразовий досвід: напівфабрикати не завжди корисні, і в більшості випадків руйнівно діють на здоровя держави.
Отже, ми повинні старатися якнайменше вживати нав’язливих думок і порад, навчитися аналізувати помилки, показані в ретроспективі дослідників, не допускати міграції інтелекту і найголовніше - тримати віру в єдність. Тоді нас чекає велике гідне майбутнє.

Діана Гарбань,
студентка 1 курсу факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Немає коментарів:

Дописати коментар