неділя, 26 травня 2013 р.

"Дефолт чи новий етап української журналістики?" з Ларисою Івшиною

А 30 травня маємо унікальну можливість зустрітися із головним редактором Всеукраїнської газети "День" Ларисою Івшиною! Тема дискусії - "Дефолт чи новий етап української журналістики?"


Акценти:

1. Незалежне телебачення та якісна преса – рятівне коло справжньої журналістики? («ТВі» як спроба побудувати новий інфопростір, «День» як інтелектуальна платформа)

2. Аналіз кофлікту на телеканалі ТВі: залежність від власників, рейдерська атака, спротив незалежних журналістів)

3. Порівняння зі світовим досвідом. Телебачення Швеції, Німеччини, Британії, Японії тощо.

4. Спроба аналізу українського медіаринку (статистика, жовта та якісна преса, засилля російської продукції, відсутність інтелектуальної

Майстер-клас від одного з найкращих медіатренерів Європи - Класа Тура!

Запрошуємо всіх охочих на майстер-клас від відомого шведського журналіста, одного з найкращих медіатренерів Європи - Класа Тура!


29 травня (середа), 13.00, факультет журналістики ЛНУ ім. Івана Франка, вул. Генерала Чупринки, 49, ауд. 303

неділя, 19 травня 2013 р.

Campus 3.0 у Львові ! Фотозвіт

Нещодавно у гості до Дискусійного клубу завітав Campus 3.0! Результатом цієї феєричної події стала дискусія на тему "Журналістика та громадянське суспільство: межі порозуміння"

"До роботи!", - Тарас Петрів

ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ: СУТНІСТЬ І ТИПОЛОГІЯ



Автор: Святослав Мотрен


І ось лекція розпочалася. До аудиторії увійшов молодий викладач – білявий і світлоокий. «Доброго дня, - привітався він, - радий вітати всіх присутніх на моїй відкритій лекції».
Формат відкритої лекції є надзвичайно корисним.  Як для тих, хто завітав з цікавості до озвученої теми, так і для самого викладача, котрий проводить відкриту лекцію.  Для нього це чудова нагода перевірити наскільки ще сухий порох в порохівницях.
«Політичний режим, - мовив Олександр Сорба, - є однією з найбільш значимих у політології тем. Хоч вона й не є найбільш методологічно насиченою, ми мусимо мати чіткі уявлення про той тип політичного режиму, за якого живемо, оскільки наслідком цього буде статус нашої свободи».

Ієрархія – деградація?


Автори: Ярослав Назар та Святослав Мотрен


22 квітня на факультеті журналістики ЛНУ ім. І.Франка відбулась зустріч Дискусійного клубу з Тарасом Плахтієм на тему «Суб’єктність суспільно-політичних організацій».

Тарас Плахтій (незалежний дослідник теорії суспільно-політичних організацій) взяв на себе чималу відповідальність – за дві години розповісти дискусійникам про таку заплутану, немов навушники витягнуті з сумки, тему як «Суб’єктність суспільно-політичних організацій». За цю «страшну», на перший погляд, справу Тарас Плахтій взявся зі значним ентузіазмом, який передався учасникам лекції.
Для початку ми намагались розібратись з термінологією, що була життєвоважливою для розуміння теми обговорення. Перший термінологічний «снаряд» виявився не надто небезпечним, але зі своїми особливостями.
Що таке суб’єкт і з чим його їдять? Суб’єкт – наділена чуттям, свідомістю і волею активна істота, яка здатна пізнавати і змінювати світ: адекватно сприймати інформацію із зовнішнього і внутрішнього середовищ, здійснювати в раціональній площині її обробку та аналіз, усвідомлювати власні інтереси, здійснювати нормативне планування для їх реалізації, яке полягає у відкритому виборі засобів, завдань, цілей та ідеалів.
Начебто, все зрозуміло, але потрібно розставити основні акценти:


  1. Суб’єкт – це активна істота
  2. Планування інтересів суб’єкта здійснюється на основі завдань, цілей та ІДЕАЛІВ

Подолавши цю перепону, ми рухались далі і на горизонті запримітили «піраміду Маслоу». Завдяки їй присутнє товариство намагалось збагнути, які потреби людини задовольняються внаслідок її участі в суспільно-політичних організаціях у якості рядового члена.

Хіпувати ніколи не пізно або мозаїка з жита та полови у філософії хіпі


Автори розмислів: Адам Лозинський та Олег Твердь

          Що ми знаємо про хіпі і ким вони для нас є? Мирні створіння, які носять довге волосся, фенечки, нікого не чіпають, прагнуть до миру на всій планеті і замкнуті у своєму світі – так звані «діти квітів». Бітли і ролінги, грейтфулдеди і джеферсонейрплейни, кріми і дорзи, Джоплін і Хендрікс – це їхні кумири.